| 
 Небожа, ледь оперене
 лебедятко  із старого гнізда,
 на передовій загодя
 встало на святі  манівці –
 і гайда…-ой-да! – Йой –да!
 Так за вітром пішло, -
 полетіло, - ну, ти бач, -
 - ти ба-а!.. –
 дай  зв’язковій команду «Тхора!».
 
 Навкидя зі зла чорна кіптюга, -
 вся крупа  покосила  ковилу.  -
 Казайчня  накрила мій  край! -
 Давай, стрижаками згори, -
 Жульченяк!.. Огонь! – відкривай!
 Давкотня на чорних горбах, –
 скупа  глитайня в западні.
 Підняли  пилюгу в тріскотні, -
 видавай  солдатню в гольтіпа, -
 шантрапі розчави   вишеньки,
 з слимаками,  з жовтобрюхами.
 
 Скупердяги  з кривими мітлами
 забавляйте  мошкву на сволоках, -
 за пастьбою червоних корів, -
 ну, чвалай -  по-біг, - йой, морока,  -
 як щезає баба-яга! – так вона ще
 щульга, з айфоном,.. – гольтіпа-а-а!
 Припасала калинку мені, дідугану –
 Ну, яга-кочерга, - навкосяки, -  межа.
 Як шкода, отак навпростець,
 провз села – і пішла собі
 червона череда корів.
 
 По всіх закутках пилюга
 з автостради лавиною пронеслась.
 Ти бач, яка!, - Яка худорба лиха, -
 Ти ба-а! – ще й стрибає на танках.
 Гей, посильна,  тайкома - до села, -
 сюди усю  мужичню!
 Кра-кря-кряз, - кишить в напівтьмі,
 - ач, як брязкають  з мінометів.
 Кидькома розкидані міни, –
 у яру, -  в бузині, - метушня!
 Ой, тупак, - ой, галайстра! –
 якась ворушня в тиші лісу, -
 і шурпа-а-а..!
 
 Бойова бахрома на підвісках
 гуркоче і строче підряд.
 Напрямна п’ятірня сатани
 Рве і рветься  напроти,
 Відпрацьовую    яр  із  обох, -
 -цгур-цгур-цгур, - геркоче
 багатирня в борозних окопах.
 
 – Ох, жара! – ара, лушпа-а,-арь! -
 не дріма-ай, - пора! – ар-ра,  дай дашку, -
 ара строчить всліпу все підряд.
 На-гора їм насип у яр! –
 Розвідний відзивай усіх, -
 Зліва! - від стовпа,
 - не жалій!  –  насипай! -
 Ой, це лихо!  Ну-у, все розкарячать!
 
 
 |