Лісне птаство на світанні вибирало князя -
сорок птахів зголосились у князі одразу.
Декілька, помізкувавши,  швидко дали задню,
ну а решта виборчкому забили парадну.
Заплатили ще й при цьому чималенькі гроші
і давай всім вихвалятись які “ми хороші”.
Один Зяблик не хвалився — поставив дискетку,
на якій він в ролі князя сів на табуретку
і керує вже начебто усім лісним птаством
та примножує щоденно птахівські багатства.
Молодим птахам той ролик сподобався дуже,
бо князі всі попередні були вкрай байдужі
до нужди лісного птаства й все добро загальне
забирали в свої гнізда , крали моментально.
А останній Пугач Сивий так уже гніздиться
що Лелеки відказались вертать з заграниці.
П'ятий рік іде війна вже з воронням ворожим
гинуть соколи відважні щодня на сторожі,
а у них ще крадуть кошти з бойового пір'я
і вивозять на Мальдіви з власного подвір'я.
Перший тур хоробрий Зяблик був незаперечним -
виграв в Пугача, Трав'янки, Грицика безпечно,
втричі обійшов Баклана і сіру Ворону,
залишив десь там позаду Луня в перегонах.
А старий Снігур так зовсім всім на втіху здався
й більше в князі не суватись твердо обіцявся.
Другий тур не за горами і в птахів дилема -
кому булаву вручити, щоб усі проблеми
в краї накінець рішити і зажити добре.
Пугач зуби з'їв у князях, Зяблик, хоч хоробрий,
та чи хватить йому хисту, мудрості і сили
щоби в битві із воронням не зламати крила.
Чи сприймуть його серйозно орли антлантичні,
чи  шулік своїх місцевих оцінить критично
та розжене ті сорочі злодіївські клани,
чи лелеки в ріднім краї гніздитися стануть.
Чи буде співати Зяблик нам на рідній мові,
а чи Пугач щось докаже ділом, а не словом.

От задумалося птаство і нам думать треба:
чи синиця у руці, чи журавель в небі,
і кого із них нарешті варто все ж обрати,
хто зуміє об'єднати переможні раті,
щоб здолати те вороння і  всі перешкоди
ради птаства, ради краю й власного народу.