Сновигання рандомне
в січневих снігах – то найліпша
мольфарська забавка –
в кучугурах,
спорошених віхтям пухким та глевким,
і балачка німа, на мигах,
коли вгашена кокою нявка
радо хоче спізнатись зоблизька будь з ким,
та лиш облизня ловить в болоті грузькім
під метлевим крильцяточком криги
у розвоях глизалю відлиги.

Сновигання те має
притлумлений сенс –
накрутивши спіралі арканів,
в центрі кожного пасом тантричним
злить в секс Катерин і заїзжих уланів.

І коли ембріон невмирущий зросте
в баняках кіноварної печі,
підсадить на сідло,
загнуздавши чоло,
та закинути мешти на плечі.

І помчати притьма навпростець
в дикий степ між напаханих снігом
могил, крізь яри і байраки
круті – хай їм грець! –
та надибати вітхий копил,
що покаже подальший керунок,
куди тра нагострений заступ встромлять,
щоб добути з ґрунтів…
пектораль чи Грааль?
Карла Ґустава Юнга Прамать!

Всадовивши її в центрі кола із ватр
тра обмазати кетчупом карк...
Від Кубані до вигину талії Татр -
знову зрине нова Жанна Д’Арк!

Та загарбників хижих
рій осиний зжене,
двоголовий верне Орлеан,
бо отруйний узвар, як служниця Жене,
проковтне лицемірний тиран.

Й в сновигання рандомне
у січневих снігах
геть впаде
і загубиться в них,
розітреться нащерть
та розчиниться вщент,
як й не був серед інших живих.


https://www.facebook.com/100000456116479/videos/2712401368785040/