Якщо треба підтвердження тези, що слово – не головне, Просто згадай, як часто бракує слів Коли любиш. Коли хочеш Сказати усе-усе, І справді говориш усе-усе Окрім того, що ти хотів. В мене завжди були проблеми підібрати влучне слівце. Друзі сміялися – ти поет Як же можливо це? Може у тому і штука... Поети у змові Наглядачі паперової варти Знають, як мало насправді у слові Сили, і що насправді не варто Вірити слову. В будинку де жив Джон Леннон В саду ночував мандрівник, Запальний фанатик Бітлів, Котрий не спав, не пив і не їв, І питав, абсолютно дурне, як на мене У Джона: “Скажіть, в чому схований сенс Вашої пісні про вибір. Леннон соромися і пояснював – “Я просто придумав і все! Просто ставив поряд слова і дивився що з того вийде” Не знаю, що далі і як було із тим чуваком. Можливо пішов у партію з лозунгом: “Не словом, а ділом!” Якщо така партія у Ліверпулі є Що й говорити - власне слово моє Так часто тоне у мареві інших слів. Хтось із поетів пише наперебій Про очі з бурштину, про очі краплини, про очі – дзеркало хвиль. Про очі пророчі. Очі із кришталю. А я ж бо навіть не памятаю, якого кольору очі в тебе, тому що ти носиш лінзи. Тому що в кімнаті темно. Тому що навіть сліпого, я тебе все одно люблю. Тому що ті твої очі словами я описувати боюсь. Тому що я забуваю слова Коли я у них дивлюсь.
|