укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.01.14
Роздрукувати твір

Мері Морозова

***

Сповідь нічним таксистам

Вона сіла в нічне таксі,
І сказала йому – вези!
Зашморг, зірваний разом з тонким карнізом
Гойдався на жалюзі.
Розрізалася світлом імла.
Він дивився крізь темінь скла
У дзеркальце бокове
На обличчя її неживе.
На крапочку поміж брів.
На смужечку на щоках.
На поранення ножове
На тремтячих її руках.
Із небес лилася вода,
Як по радіо лабуда.
«Не дивіться на мій розкрас маскарадний
В мене велика біда».
Він слухав мовчки.
Гойдалися ліхтарі.
Про розбиті траси.
Про поразки її старі.
Про сірничок, з якого усе займеться…
«В тебе все є –говорив він –
Що ж тобі так не йметься?»
«Що в мене є?» - говорила вона
Повільно, немов зі сну –
«Крім спогадів мертвих
Які не візьмеш в труну.
І довбаних грошей, які туди теж не візьмеш.
І метрів квартири, які гарантують – авжеж –
Спокій. Смертельний, наче у бліндажі.
Знаєш, що таке пекло? – питає вона сокровенно –
Пекло, це коли з відчаю ріжеш вени,
А не виходить, бо в домі тупі ножі.
І гострі дощі, як зараз, летять над містом.
І хочеться тільки плакати.
Плакати і курити.
І з цілого світу тільки нічні таксисти
За посередню плату готові
З тобою поговорити.
Ось за таку» - вона бере в руки.
Порізаний гаманець.
Сині сережки у її вухах
В формі розбитих сердець.
Він відкриває їй кнопку на дверях
В місто дощів і ночей.
Дає мобілку, забуту нею,
І не бере грошей.
Вона тихо йде. Він здає із двору.
Виходить під дощ. І вдивишись вгору
Когось про щось ледве чутно молить.
І більше в цю ніч не бере ніяких замовлень.

2019
© Мері Морозова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні