укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.12.04
Роздрукувати твір

Юрій Монарха

Замок грёз - В. Набоков

              «С тонким псом и смуглым кубком
               жарко-рдяного вина,
               ночью лунной в замке деда
               я загрезил у окна.»

                                Владимир Набоков

--------------------------------------

Под портретом в пёстрой рамке
с кубком терпкого вина            
я с борзою в старом замке
засиделся дотемна.

Стены золотом залиты,
а в душе печали вой.
Снова вспомнил, как Ло-ли-ты    
осаждали замок мой.

Раньше крепче ветер веял,  
и резвее конь скакал.
Я любовь в стихах лелеял,
и с блудницами блуждал.

Кость грызёт моя борзая,
я зову её к окну:
«Брось ту кость, давай,  Аглая,
мы повоем на Луну».  

Словно дедово проклятье  
заболела, вдруг, спина.
Чу! В окне мелькнули платье
и подковы скакуна.

Старым стал, но все успехи
помнит крепкая кровать.
Как мне быть: надеть доспехи,
или ключницу позвать?

Всё ж оделся, не без боли,
конюх в стремя подсадил.
Конь, почуяв запах воли,
так и рвётся из удил.

Как же рыцарю мешают
шлем с нетрезвой головой!
Я рванул, копьём играя,
и свалился в ров с водой.  

На воде Луны качанье,
грёзы из иных веков,              
и конфузы на свиданьях –      
тоже повод для стихов.                        

Замок грёз листвой трефовой
ветром сдуло, прочь гоня.
В бар гостиницы дешёвой
входим – я и тень моя.

2018

Из сборника «Любовь зла»

© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні