укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.11.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-214

Мечты сбиваются.
Как палкой с веток листья.
Как удержать их – а спроси у снегиря.
Мечты сбиваются.
И ни при чём Тбилиси.
То самый главный оборзел, фигню творя.

Как будто спал в обнимку с вафельной периной,
всё было скроено и договорено,
но напоролось на исход неоспоримый
крыла расчалочного слабое звено.

Неинтересно стало бодрствовать под солнцем:
куда заманчивее красочный вертеп,
где светлячков армада вместо пылесосов
метёт пыльцу в обитель маленьких Эвтерп.

А как высмеивали стылую инертность
на комсомольских сборах в прежние года:
засунь язык хоть в барокамеру, хоть в термос
и обучайся технократии – айда!

Сейчас – сиди. Накройся крышкой от кастрюли,
варись сарделькой в намагниченном котле,
а почему не предусмотрен дрифт на стуле
у монитора – видно, стул ещё в чехле.

Торчит тоска геодезическим триподом.
Её причины каждой курице ясны,
но все безлико констатируют: «Погода…» –
и цапли чучело врастает в зыбуны.

Мой новый мир не станет склеивать тарелку:
там знаешь сколько именных тисовых чаш!
Я опущу концы в хароновскую реку,
поскольку гладеньких подошв не воссоздашь.

Полёт мой близок – даже смысла нет в уборке
следов кроссовок с запылённого ковра.
Увидят – рухнут всем кагалом профгрупорги,
профсоглядатаи и профинструктора.

2017
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні