***
не все в листі напишуть з краю коли закінчиться папір
тепер завжди "нових немає" і ненаписаному вір
порожні теки плями змісту чорнильні китиці дворів
"нових немає" зовсім чисто ніхто лишити не хотів
колишнє серце мотлох вірний і перекреслені листи
і вся можливість недовір не дасть тобі відповісти

***
на прижиттєвих фото з Полоцьку вона майже так само ніяковіла
професор сказав що всі мають одружитися носити з собою батіг
коли Каспій зміліє зрештою надра плоті занепокоєння ситуацією з питною водою
гра зі шрифтами неможливість обрати найкращий
всі мають забути один одного ніколи більше не шукати зім'ятий квиток
щасливий трамвайний квиток наче стерті всі цифри
професор сказав що час закінчиться сповниться повінь говірких марень вимушених маршрутів
всі мають купувати ячмінну крупу кілограм в одні руки
ніколи не закінчується тільки спека духових шаф
підморожені вишні для компотів криваві крила
підземні прояви невпевненості в собі життя хитається миготить
хтось досі карбує на годинниках вітання тому що час закінчився
для гарної пам'яті треба їсти горіх
тоді вона була ще тендітною дівчиною витримка пів-години
залізні ліщата лоскоту розголос мовчання нервовий сміх
на звороті напис невідомою мовою кохання має втратити зміст
щоб в'їстись у шкіру розчинитись у лімфі
беззмістовні правописи це південь це їжак
речі більше не отримують свої їмена і навіть чужі їмена хоча б
рештки літер образливі спогади вразливі долоні
кого тримати на чорно-білому тлі римські руїни південне небо
затримувати після роботи розкладати в конверти чистий папір
незнання не звільняє від відповідальности від неможливості відповісти
хто тримає під подушкою весь перелік абонентів
чорне це біле земля вода професор сказав
не замилювати око красою розпач простих речей поза увагою глядача
але всі мають знайти прихисток в твоїй свідомості
всі мають і тепер вже напевне

***
як місто старих мозаїк про принади праці
ось умовна людина зі снопом ось шахтарі ось народні пісні і танці
ось бруд під нігтями від намагання відкрити двері
що не відчинялись стільки років після того як облуплені мозаїки
присипані снігом виварені вітром стерті на порох мозкових клітин
треба робити фотографії обов'язково робіть фотографії бо потім нічого не згадаєте з того що було
і навіть думка що згадувати нічого не прижилася в нашій місцині
каже чоботар і вішає табличку "Зачинено"
скільки потягів не дійшли сюди залишились на попередній станції
зашморгом залізниці дитячої прикуті до столу
розпечені яблука сирітства долонь пташиного молока ліній які вже ніхто не прочитає
як місто колишніх кохань безпідставних перетинів реклами засобів для пухкого тіста довгого розуму волосся
нам ще стане в нагоді ця дитяча неприборканість приладів підземні комунікації що там за муром
коли стане комусь цікаво місто-яблуня місто-тлін розфарбовка-тіней печера
якщо додати сюди трохи тмину та оцту всі пророцтва справдяться та навіщо
як місто дня недільного бур'янів на залізничній колії невідомих станцій
масових заходів під музику мовчання мережива на очах
простягати руку навпомацки вивчати запропоновані підгнилі абрикоси річні звіти
звідси немає куди подітися намалювати на стелі ще одну тінь
робіть фотографії робіть якомога більше фотографій більше нічого