укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2016.08.16
Роздрукувати твір

Ігор Павлюк

ПІСЛЯ ПОХОРОНУ


Поховали його без промов під старенькими кленами.
Він Додому пішов…
І до хати пішли ми усі.
Довго-довго здавались дороги нам синіми венами.
Тихо-тихо нам падали зорі – йодована сіль.

Тяжко-тяжко дивилися в себе, поранені ранками,
Бо дорогами болю безсоння червоне блука.
Наші душі терпкі почуваються нині підранками
У безмежному Всесвіті, в міряних небом віках.

Чорне м'ясо печалі ми будемо довго кусать,
На красиву могилу дивитися поглядом пташки,
Уявлятимем пекло і райський заяблений сад,
Де хіхікають змії і голенькі бродять монашки.

А старесеньке світло не завжди тепло принесе.
Ми чекатимем снів чорно-білих про біль нетутешній.
Наш покійник віджив…
Та не знаєм, чи вловлював сенс
Він у сексі, у дружбі, в черешні…

Горе, кажуть, стрічав матюком,
А молитвою – радість просту…
Кажуть, всяко пліткують…
А Бог його знає насправді:
Як лепеха він жив,
А чи мав ще й мету золоту?
Взяв у тайну назавжди.

Чи беріг від любовей раптових сердечко чудне?
Це ж як в космос відкритий виходити в ніч без скафандра.
Темнохвойна туманність огорне смертельно й мене.
За покійником рідним покличе Додому… у мандри…

Я готовий уже.
Я ж -- паломник.
Міжсвіття – моє.
Я завжди на межі, перехресті…
При всякій погоді.
Я ж не заздрісний.
Але отому позаздрю, хто є
Вже у вічнім поході.

2016
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні