Мов собаки на свист, озираючись, де я,
Але знаючи вже, що я є,
Візажіст і стіліст, два красивих єврея
Залетіли в віконце моє.

В одного були крила блакитні, як небо,
А у другого чорні, як мрак,
Один з них добре знав, що клієнтові треба,
Ну а другий міг впетрити - як.

І літали повз них креативні ідеї,
І не бачив іх той, хто не п"є,
І схопили мене два красивих єврея,
Залетівши в віконце моє...