За це

Дякую, Боже, за кожен крок,
По битому склу іллюзій.
За кожен жорстокий, лихий урок,
Сьогодні тобі молюся.

За те, що спокійно уже живу,
Без чого померла б вчора.
За сни із жахіттями наяву,
За смуток, за біль, за горе.

За кожен поріз, і за шлях під відкіс,
Сердешно я дякую, Боже,
За кожен удар, що тягнув униз,
За шрам, за синець за кожен.

За зраду найкращих, близьких людей,
Що вірила їм, як святцям.
За дурість буремних, святих ідей,
Яких і чорти бояться.

За дощ, де у полі одна в грозу,
Блукаю крізь ночі темні,
До тебе іду я... біжу... повзу...
Лежу я обличчям в землю.

За спалах гармат, за зневіру слів,
За світ, що немов люстерце,
Показує тут,в найтемнішій імлі,
Усе найсвітліше в серці.

За очі твої, за твоє лице,
Осяяне в мить просвіти,
Коли розумієш — за це,
За це,
Все можна в житті стерпіти!