***
Помірна доля алкоголю
Малює веселковий фон.
За вікнами чужої хати
Пташата вивчились літати
Й кружляють зграями ворон.
У тон із ними плаче пісня,
Тече із неба фарба прісна,
Туман усівся, як барон.

Негода вишиває долю
По гладі хрестиком німим.
Між ребрами моєї клітки –
На перехрестях – кволі квіти
Чекають спокою зими.
А під лопатку туга коле,
Життя марнує поле голе,
На сцені губимося ми.

Околиця сліпої мрії
Сховалася за горизонт.
Ілюзія по піднебінню
Збиває гіркувату піну
І мед не потрапляє в рот.
І щастя пробігає мимо,
Розчарувань ковтнувши диму,
Шукає в твані вільний слот.

Прийдешнє в задзеркаллі скніє,
Згорають карти у руках.
Душа всихається, мов річка.
Пускає кров терпка порічка.
Рясніє попіл чи мука
Стільницею та інтерфейсом…
Ламається безпечне лезо.
Ховається у вени страх.

09-10.02.16