Майдани створюють українців.
Вони спалахують, наче хмиз.
Нехай грабіжник вогню боїться,
угіддя банкового  задолиз.

Бринить на вістрі тривог хоробрість.
Лелітку думки за хвіст ловлю.
Тут кожна дівчина, кожен хлопець
бажання зрощує із жалю.

Хоч я вже літній, слабкий та сивий,
та добре іспит в житті складав.
Знайду добірні думки і силу -
прийду сповідатись на Майдан.

Він всім найвіщим думкам колиска,
народне віче, взірець доби.
Громаді чемно вклонюсь я низько,
Майдан, країну не загуби!

Веду родину, доньку і сина,
як до наповнюючих змістів.
Залишу серця свого частину,
щоб долю бажану тут знайти.

Народу віщому ставлять пастки
до влади вибрані шахраї.
Майдан створився не для поразки,
а щоб права захистить свої.

Складу із смутку пісні веселі,
щоб віру в райдужний світ зросить.
Людей хороших горну до себе.
Я України шляхетний син.