Дивною може здатися назва з купальських слів: вже ж по тому, пережили!  І ще 1 рядок, він до того "кого нема":
півтора роки як ти напав на нас; ось, випало написати щось про природнє, то тебе і в нім немає...


   стерня проміння, шляхом з дня:
   ніч втопче й цю, і зоре слідом!
   то й небом чорнозем? й там, хлібом,
   зійдуть зірки: з глибин; хоч з дна!!

   Бог в поміч! й мОрок осіЯть:
   втемнів-бо; час, мабуть, досвітний!!
   й світ нетерплячкою вагітний:
   аж поки сонцю й посівать!!!

   на цілий день, й всю щирість лЮдську...
   й проміння ж, в світло, проростить...
   й ним безпросвітності цілить...
   й заслІпити би вдачу юдську...