Подивився навколо себе. Затяті  дірки в стінах.
А вікна, як хижі пащі, потрощені, розбиті ущент.

Скажені собаки нюхають чарки порожні на фронті.
Тирло із мін регоче над хатами, давиться плачем
білий дідусь. Виносять Пишну Гальку з-під хати.
Із марев душогуб наводить залп по жижкам живих.

Відблиском із-під гори сонце. Очицями - дула горять.
Випускають в обличчя розпечені  кулі і грози злості.
Люті в чорну бурю набили руку, схватили за бороду,
підняли за вухо, - і п'явкою в серці куля скипіла.

Заходять з боку, ач, птиця пурхнула, тріщать, як заціпило!
Колотять скрипучими, мінами нашу позицію.