Найелементарніші часточки світу, життя, іншого: та не більше, як самокритичне, й менш за етюдне!
...передчуття — то вже чуття; чуй, далі, сам??

  тут не "високий штиль",
  й не "про духовне":
  чимсь рідні, повний штиль
  і вітру повне!

  крик надірвався мій,
  собі ж, гукав, — постій;
  а краще й занімій:
  бо, всяк, гріховне!!

  з ним вляпаюсь, завжди,
  ще й не домиюсь;
  духовнеє, пожди!!!
...за вітром, віюсь                  

      ~ ~ ~

  нема в світі краю:
  скрізь, самі початки:
  ними, душу краю:
  на піснІ пускаю:
  в забуття й на згадки...

  хіба, поневолю:
  фальшом в звуці, в слові:
  спільную вже долю:
  й не вколю до болю:
  і не зраджу ж, мові...

  зірветься, хоч голос, —
  постражда весь колос...