Так прагла кохати,
воліла літати,
але воювати
за волю пішла.
Потрапила в лапи
підступних сатрапів,
а мирнеє небо
украла війна.


Не вбивай Надію, не знущайся з мрії,
за любов до волі птаху не суди,
бо життя зуміє за ці згубні дії
стерти тебе з нього, ще й твої сліди.

Злочинці-невдахи
продали, як птаху,
щоб ворог на плаху
відважну завів.
У клітці із гратів
під блиск автоматів
співає про край свій
в обличчя катів.

Неминучість краху,
кат біситься з жаху,
а відважна птаха
небу гімн співа.
"Горді не вмирають!
Буде воля краю,
бо для нас священна
ця чужа війна."