Як мало притомних... Сутужно, убого.
Мене заховайте у пазусі Бога.
Там ті, хто не хоче війни і парадів.
Кого запідозрили в розумі, зраді...

Чужіє руїна... Осмолені пера,
Шматини білбордів, цистерн, гімнастерок.
Марія ридає на трупі дитини.
Гойдаються кола жахіть серпантину.

Не вмію жадати свіжішої крові -
Як ті вовкулаки, що вийшли на лови.
Я зліплена міцно, заміс той гуманний.
Сховайте мене між оливи і манни.