Усередині холодного вітру,
Що видавлює з тебе сльози,
Що він точить твої суглоби,
Притискаючи до землі,

І ти чуєш його погрози,
Його сумніви в твоїх спробах,
Його тиск над твоїм бажанням
Підвестися з цієї мілі,

Серед всіх його демонів трохи,
Та, насправді, цілком достатньо
(Тим, хто виростив в собі силу,
Хто дістався цієї межі)

Є доріг, що ведуть вкрай вірно,
Течій світлих, міцних і статних,
Що розкриють твої вітрила.
Не зламайся, біжи, біжи.