Павло КричевськийПоследнее письмо Перевод с украинского из Валер'яна Поліщука
2014 Валер'ян Поліщук Останній лист Ти шукала людини міцної як криця, - Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, кохана, що криця піднята Падає знову на землю швидше, як камінь. А дух широкий і животворчий, - Він м'ягкий, як весняний вітер, Він теплий, як твій подих, Він ніжний, як квітка блавату, Лагідний, як ласка Мадонни, Покірний, як пух під рукою. Він не криця, о ні! Але він зате ширяє під небесами, Підніжком йому земля, А головою в безмежних етерних просторах. Він сьогодні живе, Але крила його Вже колишуть своїм опахалом Там у майбутті. Іще мила скажу тільки тобі: Твоє тіло билось для мене, Тріпотало підо мною, як серце живе, Але серце твоє ніколи Для мене не билось, як серце: Ти криці шукала, А зустріла мене. © Павло Кричевський |
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автораУ випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.