Павло КричевськийЛюбовьПеревод с украинского из Валер'яна Поліщука
2014 Валер'ян Поліщук ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому і сам не знаю Коли ударю глумом, як мерзоту, А коли знов впаду гарячим серцем ниць, І часом як образу розіллю смолою, Що зашкварчить душа її дитяча, Мов сірка на огні, То, потім так беру, Так притуляю рану цю гарячу До свого тіла. Що тріснуть груди й увійде неначе Вона у легені мої, у серце, у живіт: Так туго хочеться, Щоб ток її крови в мені потік. Я знаю, Що лишень тоді спокійним стану, Коли в одно фізичне тіло, Як дві гамулки порцеляну, Зіллються в творчому огні Два наші поли. А мозок твердо каже: "Ніколи! Не буде цього, ні! Бо людський рід не стане андрогіном, Як цвіт вішень, чи бальзаміну, На нашій цілині Бо він тоді загине". © Павло Кричевський |
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автораУ випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.