З тебе можна б ліпити дискобола, Геракла...
Та любові моєї серед глини забракло.
Фланіруючи Львовом, усміхався охочим.
Ніц лаванди сухої...
Дощ. І снива пророчі.

Відбудовуєш хату, допиваєш отруту.
Вже й зрадлива дружина підмальовує руту...
Оминаю.
Веснію...
Забуваю.
Приходиш.
Віктор-Вітер зелений знає шпари і коди.

Не злетіти у парі ні до пекла, ні в Дубно.
Мій путівець єдвабний вкрили піки та бубни.
Осипаються іскри на світлини красиві.
П`ють качата з лоточка, там ти мив негативи...

Опадали незгоди на тини борошнисті.
Заховаю альбом наш під сувійчик батисту.
Чоловік не відкриє. А матусі - чудово,
Що не я із окрилля обмітаю полову.




2014