Такий ділянь є на росьній,
        де сватним верескълом,
                         обручна
                         товтря'ній се'стрі
                         в церкві білій,
                                     як та піннота
                                             заходюча
                        на спинах стрим…
        І, це ж - коли!
Відтак - родюча,
           аж не підійдеш
                по хитючу
           до зберегнів;  
а з них,
    доречі:
мужня' братів, синів,
           призвично гречна,
боронить бо до звільнища,
                  від там де є украй,
                  по краплі з верби,
щоб чистим новий день постав,
                 з посидь гарнеги -
      псуне' хмариною гнівок,
      на самий східня скнив…
Як, порічень,
    збираеться зусюди,
                     тихим ранком,
                              вихорть -
                     то вітер додає
    в облишений гранчак
                        хвильчат,
      гойдуя лихо,
    а взрось -
       тече-тече,
               гостиха:
чекає із дружиною
повернень повних чат,
                           на чарк,
за пазуху своїх бескид,
                     у втіху,
   шоломих дійсно,
   трішечки в чоловинь,
і міцно стоячих
в обидвих онучах…



.