Вже більше не буду, мамо, спати у хаті.

Чи хто шугає через пере(зм)оги? - серед нас! -
В(л)ітаю  на-  чи не-вперейми в загороди.
Палахкотить загроза   в(г)олос, -  чує(ю) час
легкий і найлютіший  братів подвиг.

Вже більше не буду, мамо, терпіти оці злидні.

Арешт!  А що ще задки за цю волю без грошей?
Йду  світ свій напувати випручаним словом.
Даремно, шану розтерзали з пригорщей.
Прожекти бешкету ідуть  тепер дешево.
         
Вже більше не буду, мамо, давитися хлібом.

Хай тло ковтне заласся! Хай отряхне  майдан  мене.
Авансом  у аренду це земельне диво-лихо ,
Коли задіялось,  ой, нене, ... , зажерло живцем
моє зажурене небо  вогнем, отакечки, зримо.
             
Вже більше не буду, мамо, душитися квітами.