Тенісний м’ячик нашої перемоги
Стрибає між полями гравців у велику політику,
Які щосили луплять по ньому красивими ракетками,
Тримаючи у лівій руці
Ракети.

Вболівальники стоять обабіч сітки,
Супроводжують м’ячика поглядами,
Інтуїтивно тягнуться до потенційного переможця,
Розділяючись на групи,
Які підтримують різних учасників події.
Адже усі гравці сильні
І невідомо:
Хто переможе?

Інтрига тримається довго.
Так довго, що із групи вболівальників,
З одного та і з іншого боку,
Виділяються поодинокі фанатики,
Які згодом знаходять однодумців
І створюють фан-клуби.

Фанати починають воювати між собою,
Бити один одному пики,
Ображати і принижувати інших,
Намагаючись довести свою правоту силою,
Адже логікою вирахувати переможця неможливо.

Засліплені бажанням уявної перемоги,
Вони, навіть, не помічають,
Що більшість людей живе своїм життям
І навіть уявлення не має,
Чи знає тільки з кривого дзеркала телевізора
Про ці пристрасті,
Про цю боротьбу,
Про цю гру.

Інколи м’ячик перемоги падає
І хтось щасливий
Піднімає його і передає гравцеві з ракеткою.

Адже нам так не вистачає
Видовищ!

11.03.14