***            

                  Александру Чижику

Нас дома ждали:
Может быть, приедем…
И самогонку гнали про запас.
Но вместо нас
наведались соседи
И праздновали грустно
вместо нас.

Невинные пред  миром и законом,
Родители -
Под черным терриконом.
Обиды, беды всё они простили –
Лишь плиты на кладбищенской земле.
Так тесно  их соседи окружили,
Что возле них… уже не лечь.


Леонід Талалай
***

                           Олександрові  Чижику

Батьки чекали:
Може, ще приїдуть...
І самогонку гнали про запас.
Та замість нас  
приходили сусіди  
і святкували з ними  
замість нас...

Невинні перед світом і законом,  
лежать батьки  
під чорним териконом,  
не висловлять ні болю, ні обиди.  
Навколо них плита біля плити, —  
так тісно оточили їх сусіди,  
що поруч з ними... не лягти.