Ти вже укотре перейшов межу -
тепер підняв на церкву брудну руку.
Опам"ятайся! Бо в нелюдських муках
будеш спокутувать колись свою вину.
То почерк ката з люлькою в зубах,
який з церков робив склади і стайні,
скидав хрести і гнав на Північ Крайню
священників етапом по снігах.
Згадай як він, наче самітний вовк,
конав в огні пекельної отрути,
скільки проклять судилося почути
із того світу кату, доки змовк.
Твоє ім"я є лайкою тепер,
ти цього прагнув? Що ж банкуй до решти!
Згадай кінець жахливий Чаушеску,
народний гнів вже розбудив етер.