То ж, ще як це буває – дохне із пустелі передсмертним.
І тут же примарною нам предстає далечінь,
а молот стотонний шосе, наближаючись до…
У вуха нам стукає, стукає…
Так, до світанку, і…
Палять довбешку тривоги приховані,
нашу свідомість, розшматувавши  на крихті,
в колювіях сколків.
А тут ще і…
Небо,  торкаючись пила землі,  
заповзає туманом в вікно
з найближчого к нам хімзаводу.
І цим, ось, і дихай!
Як зможеш…
А ні, то  - бай-бай,
в безпам'ятність падай і там насолоджуйся ще і кошмаром настрашок  
біблейських, бо…
Вітер здіймає ще й прах всіх померлих за тисячоліття…

Буває, що виживеш…

Лише не густо таке і буває.

Бай-бай.