Охоплений вогнем очей, я вдихнув усі розмаїття свідомостей.
Я  об'явлення світлом, обійшовши поранену цноту,
просту пристрасть твою я охоплюю плащаницею.
Розіп'ятий з уяви безсмертя заради спасіння душі твоєї.

Поміж справжніх  красиві між нами твої вишиванки
виявляють душі, радіють і шматки у світ розголошують.
Наші двері згубили ключі, одкровення із вікон розкриті.
У цей час  повертають безліч тіл самородкам  додому.

Розутілений  змістом відкриваюсь скоріше, ніж світло.
Натхнений Диво-колом являюсь з квітучої спадщини.
Моя благість любові готова на всі заклопотані  даності.
У наявності виклику радість центрує  смиренні засади.

Я готовий до змін поза межами, без ємності красномовства.
Здатний збутись у будь-яку кризу на шляху до безсмертя.
Глибина слів-вичерпувань  явна, помагаю квітам розцвісти.  
Я наповнююсь ясним Сонцем і підкорюю волю на зірці шаленій.

Мир тотальний, відкритий  для чільних знамень у тобі.
Повертаю світу твоє милосердя  у схованках світла.
Первозданною божественним руслом тече Білий Буг доброти.
Омолоджує вічне життя віща віра,  а подібна зриває цю стелю.

Добрий вітер знаходить вінець, розкидає сорочки на різні боки.
Дозволяє зусиллям  зігрітись у вогні  молодої  землі.
А прадавні за Індом являють духів  здорового глузду.
у місця з голосами, де плекають святих лебедів.

Я, вподобаний тут, наголошений там, являю диво джерел.
Хто є доки і доти, поки більше гармонії знайде чиєсь інше.  
Поки я, невідомий, поза межами віщого, розгортаюсь  словами,  
подивуйте світи гравітацію прагнень шукати благо моє.