Свербів у тебе кінчик язичка. Без пари з рота - жуйка, гріх, їй-богу!.. За жабри взяла Коваля Язичка. Заміж амури булькають на голову. З імли на сльози поріднив породу. Кінець кінцем очистив і рінгушник. Із Малинових Гицало народу, як переходив з Ворині в Лягушник. У шлемофоні Коваль не духарився, коли на Харлі в Унісон злітались. Співали, як худіли крішнахарі. А вільну пташку просто розстріляли. Знову, надерся! Я грав на весіллі. На ситих соняхах маразму і розбрату. Аж досвіту пиячили на віллі, без верхніх виродків царату. Велика Цяця,правила Йодолом. Отой, іще той пуп шептав на вухо. Язик, як мильна булька з йодом. Яке вам діло? Ходите із брюхом. Кому тепер цвіте це гарт-кубло? Киплять борщі за довгими шухлядами. Хто мусить дати вирок за бабло? Тримають божевільного за гратами. Ох, плавала б я золотою рибкою. Усіх до Києва я раком би поставила. Нехай базарять язики за хвірткою. Розкручують, з якими я вокзалилась. Замертво здерли ребра жовторотих пташат із зоопарку Вуркаїни. Ракушка Мася, мерс той шестисотий підсів на равликів розутих в Україні. Синіє сивий ладан у фігарки. Жовтіють ніжки довгі на бамбелі. Надихлофосились гіркі роксарки. Руся, стражденна, стягує гантелі. Їй не набридло вічно світ фіга рити, Приймати ряжанку від госів у маєтках. Як розпальцьовкою зривали круті рими. А потім не цуралися маєтків. Новий сюрприз припухлого у чорта. За бутерброди топчуть на майданах. А все навколо – буйна буди-морда реанімує сонце у новеньких зайдах. Я ж не одна люблю усіх цих хачиків. Нормально піднімаюсь на рогулях. Я дуже здібна тічерка із Кащиків. Бери майфон. Підходь до мого крісла. Танцюю танго з жовтою гвоздикою. Знімаюсь з ручника, ковтнув релашку. Почім бабло за дрючбу всіх народів? Дзвінок: – Альо! А можна нам Монашку! Одразу сів, убив рожевий серфінг. Захизувалася блакить перед хавірою. А мертві бджоли роблять срібний персінг! Зустріла я коханнячко з Каріною. З базару вийшла в коротенькій, в капцях. Тю, запілікав горлечком майфон. Ти чу…ув? Звук унітазу у купелях. Гамба! Кранти! Крутий цей фараон! Це що за буй? У золоті Кальяна. Бармен, стакан! Навіки стану раком. Усіх й уся, увесь на гонтах ,онтах. Розвів мене й тебе розбратом. Нічого! Огрінезний. Ах, скотина уся на стропилах після різачки. Фішка! Тату – як лейба буцегарні. Кагор фуфлижний, закусь прямо з тачки. Сукі - усі, запецькані санделі. Ти чуєш, – я за тебе! Ти бандура! Де шнобаки ці, хрюнделі , дюнделі! Закрий пельку свою, дійна купюра! А як лабають в норах риголетто! Оце попали, вори на рулетку!!! Хто цей метелик на колесах Вето? Солдати так не робляють, як цю Свєтку! Ти хрич! Я не пальцем роблена. Пороззявляли роти на Сенсея. Жах, оточили пухлі і оздоблені у масках, у скафандрах - із Ірпеня. Все. торба, нам, - «навіки раком!» Озлився тип на всіх. А-ну, синки. Захрячкала уся консерваторія. Перерахуй, пузатих - до спини! Ти банабак, на стіл усе зароблене. Сюди постав цю кримську баланду. Не поняв я. Ти, римса, закордована! Лежи, а то весь пентюх розірву. Лисий спустив курок за факелами. Тепер – усі, як одне до одного, Навипередки, шибздики у льох! Рахуй добро на кремль. Ей, Блох! Тут половина зробленого. Сукі! Де все бабло? У мене є напряг… Од, що козел. Ану, піднявсь на руки. Нахічкарамбав гамнітох, штурпак. Чого розкрили свої хавальники. Програв усе, програв я все, що мав. Знімай із себе липу, оці лазерники. А цей, скулет! Ти - з дуба, самограй! Усіх наштирикати, усіх перешампурити, і так разів зо п’ять упакувати. Тепер за нами чого ви тут паритесь. А ми від нього. – Липа, його звати. Налаченим ходив за білим лексусом. Підсунь-но попільничку під зацмулену. Його земля в ілюмінаторі із Тузом. У-у й, ти какая Чайка, гля, в зажмурену. З бодуна взяла на амбразуру. А на мазді не втекла від мене Свєтка. Прижала тачку до бардюру. Ти куди намилилася, тьолка? У мене є смачненька справа! Держись за мною на підсосі. Де чорний нал? Яке ще лава? Вийшла одна накладочка. Підхоплюється на вигуки. Одразу ловить кулю в лоб.
|