Мій сон перетворився на пташку,
Випурхнув у відчинене вікно
І, вмостившись на рясній гілці вишні,
Тривожно защебетав.

За мить на дереві
Зацвірінькало, заспівало, заметушилося
Тисяча подібних пташок
І, здалося раптом,
Що їх набагато більше
Ніж соковитих ягід.

В моїй уяві постала картина,
Ніби тендітна вишня під непосильною вагою
Розчахнулася і вмить перетворилася
На купу гілля у червоних плямах,
Яке вранці мають вивезти
На смітник.

Але цього не сталося,
На щастя.

Інколи по дорозі мчала машина
І за нею тягнувся довгий шлейф
Собачого гавкоту.

Але пси невдовзі вмовкали, заспокоювалися,
А пташки заливалися співом,
Аж поки небо від їх пісень
Не почало світліти.

Мій сон вирішив повернутися до кімнати.

Він залетів у вікно,
Подивився розчаровано на зібгану подушку,
На розкидану зім’яту постіль,
На набряклі повіки і почервонілі очі
І сказав по-пташиному:

«Доброго ранку,
Втомо».

26.06.13