Один ганебний президент
Так званої держави
Обрав невигідний момент,
Аби доскочить слави.

І в цей невигідний момент
З ганебним президентом
Зненацька стався інцидент
Такий безпрецедентний!

Чи щось продав, чи щось украв,
Чи обзавівсь «презентом»
І в наслідку позбувся прав
Писатись президентом.

Та це для нього – не біда,
А повсякденні справи,
Згорда і далі погляда
На все главар держави!

Вже півпланети закрива
Перед главою двері,
Та призвичаївся глава
В диктаторській печері:

І спить уліжно, й апетит
Не втратився дорешти.
Хто проти нього – той бандит:
Репресії, арешти…

Хто сміє вигукнути «Геть!» –
Тому петля готова…
Така в державі круговерть,
До слова, безтолкова!

Я не живу в ганебній цій
Диктаторській державі,
А то валявся б трупик мій
В гнилій стічній канаві.

Я, слава Господу, живу
В квітучій Україні
Й ліричну толочу траву
Під співи солов’їні;
І благоденствує сім’я
Моя, на пенсіоні
Живу цілком достойно я,
Мов сонях на осонні.