укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.05.25
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-922

Вовке хватило дружбы на три недели:
матрица не приемлет меня таким.
А ведь в минувшем веке мы так балдели,
изображая бэггерство и экстрим!

Секта… Страшное дело. И суть не в янки,
с коими он теперь разделяет быт.
Жил бы, как прежде, обедая во времянке, –
пахло бы доброй плесенью от корыт.

Бог, – говорит, – поставляет мне «Мерседесы»,
только не это – цель, а жизнь во Христе!
Чистое лицедейство витринного беса,
но – так положено. По церковной тщете.

Логику предъявляю, но с перепугу
Вовка строчит очередную мораль:
вот, ты жесток; ты хуже, чем тот пьянчуга,
что от рыгачки под тыном вчера помирал…

Не убедив меня в верности догм занудных,
зависть к своей успешности мне приписав,
хлопнул калиткой он, горизонт согнув мне –
всё, мол, прощай. У меня семь детей и два пса.

Только за эту подмену Вовкиной воли
я бы гвоздями ещё не то проколол
этому шулеру, этой усатой моли…
Друга верни, попрыгун ты наш, стрекозёл!

Впрочем, для Вовки теперь и собака – птица,
и дважды пять – миллион, и поэты – хлам…
Мозгу предписано вялиться и коптиться.
Мыслите сами? Тогда мы, штундисты, к вам!

Нет, дорогой. Коммуняки уже хлебнули
песни моей – где теперь их пердящий пыл?
Встретимся позже – возможно, на Байконуре,
где моё творчество космос уже обмыл.

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні