Опубліковано: 2013.03.04
Свiтлана-Майя ЗалiзнякСонячна юга І знову день бджолиного крила… Чужі омасти… Пір`я гав – на плечі… І хай друг каже:«Майє, ти – мала!» -- Та я… застрягла. Зависокий глечик. І так мені отут не комільфо… Бракує вітру, пелюсток і сяйва! Пергою припадає мікрофон… А я дзижчу… І спіють вірші-айви… Не зазирайте. Не рахуйте міт. Цей глек хиткий, під ним – масна серветка… Кругами ходить пишновусий кіт, Забувши про торішню галаретку. Летять сердиті ельфи… Вуаля! Мені – не з ними. Я – бджола тутешня. І хто лишень моє жало не кляв, Випльовуючи кісточки черешні… Дивочний світ – без пахілля і хмар. Куди мені спішити? Вулик далі… Крізь глечик бачу, як новий Ікар Злякавшись моря, тисне на педалі… Дзижчу і мовкну… Соняхи… Юга… А я ж ходила плесом – невеличка. Котисько чорний путь перебігав… Татусь давав п`ятірку на халвичку… Були всі душі сяйні та живі. Літали в парку чудернацькі риби… Тепер застрягла в глеку – між «мівін»… І вітамінів, що… несуть погибель. Росла собі… Звільнити не прошу. У серці жінка вже зійшла – на плаху. Під анемічне споришів «шу… шу…» Проклюнеться-злетить багряна птаха.
|
2013 © Свiтлана-Майя Залiзняк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.