Опубліковано: 2013.02.13
Сергій ТатчинДамоклдогори ногами тече ріка, повен хмар і неба її рукав. я від себе стільки разів тікав, та не втік ні разу. у чужій імперії я Дамокл. над твоїм будиночком зріс димок. ти в самому центрі моїх думок, і у них ми разом. не такого жеребу я просив – у пітьмі свідомості голоси. сохрани, мій Господи, і спаси тільки всіх хороших! оселилась музика в голові. твій собака дивиться сам не свій: на блакитне марево – на сувій. не за себе прошу. ця дурна мелодія – як жива. і від цього обертом голова. емігрують дотики і слова у глибинах мозку. звідусіль – у вінницю: наче я персоналізована течія, що багато місяців нічия. це доволі тоскно. дим розтанув якорем у ріці. перегук з рукописом у руці: хмари – наче зібгані папірці у Південнім Бузі. місто відбивається в небесах. прямокутні камені – як сльоза. я наївно вірую в словеса: переросток-лузер. прагну усвідомлення повноти, до якого порізно не дійти. в синє небо вправлений лейтмотив - фестивальний острів. все давно написано на лиці. закипають шкірою пухирці. якір-меч хитається у ріці – обоюдогострий.
|
2013 © Сергій Татчин |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.