Мій кепський розум не второпа:
на тлі продажництва і чвар,
народна самооборона -
що за політ - пробач - узвар?

Себе від кого боронити?
В державі ж божа благодать! -
щоденно чую від еліти.
В майбутнє - впевнена хода.

А що, як блохи, скачуть ціни,
податків зашморг тисне дих,
то це дрібниці. Гроші цілі,
коли обходимось без них.

З часів радянських - цифра справна!
Сягають плани до зірок
у можновладців, у державних,
котрі нагулюють жирок.

Гуртом хапається за гичку
народ, щоб ріпку потягти.
Йому ж січуть під рукавички
сухі зневоднені жмути.

Тож від дарованого дива
народу меншає всякчас.
Надію маю, щоб збудила
та оборона саме нас.