укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.08.27
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Баллада о мёртвых собаках



В захолустных провинциях что-то присутствует вдовье.
В сочетании храма с притоном - своя благодать.
... А она его очень любила, но странной любовью:
Так обычно поют, когда нечего больше терять.

Вроде всё у них было: на кухне ночной - Веня Дркин,
Русский рок, у коленей сидения, кошка, табак...
Высоко над антеннами крыш в электрической дымке
По Вселенной бродили созвездия мёртвых собак.

И тогда в истеричных глазах ее делалось сухо.
Но она просыпалась под боком в шаманскую рань
И беззвучно шептала: "Люблю тебя" - в спящее ухо,
Чтобы снова к полудню ответить: "Не помню, отстань".

Так и жили они, не питая особых иллюзий
Относительно мира в кармане и кармы в миру.
Заплетались асфальтные тропки в березовый узел,
Провода тополей оголялись, теряя кору.

По славянской планете индейская ширилась старость
(Пошутил, умирая, один доколумбовый маг).
Так, однажды, вернувшись с работы, её не застал он:
Под нет-буком белели истлевшие кости бумаг.

Он не верил судьбе: он метался, ругался и плакал.
Он и знать не хотел, разминая ночнушку в руке,
Что она улетела - и стала небесной собакой,
И ацтекский шаман ее водит теперь на шнурке.

В захолустных провинциях ближний далекому равен -
Никаких тополей после них, никаких проводов!

Но бездомных животных в парадных по-прежнему травят,
Собирая по бусинкам бисер  собачьих следов.
                                                17 августа 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні