укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.29
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-248

По эстакадам фантастических высот
без растаможки, без налогового кода,
на горных склонах разгоняясь до двухсот,
автомобильчик ехал - только что с завода.

Народ глазел, как полу"Волгу"-полу"Форд"
вёл чемпион в победно-красной олимпийке.
Лауреата многих конкурсов ждал порт,
где в мутном зареве ракет торчали пики.

Букетом звуком триумфальной полноты
катился гул по непроснувшейся саванне.
Полкилометра оставалось до мечты -
но, как на грех, перебегал дорогу Ваня.

Оцепенев, водитель тупо тормозит,
машина юзом отлетает к тротуару -
и Ваня, жалуясь на волчий аппетит,
непринуждённо отломил и скушал фару.

Хотел шофёр мустанга верного спасти,
но чуть поодаль всполошился палисадник -
и изворотливая Маша лет шести
перевернула лимузин и съела сальник.

Автомобильчик стал невзрачен, худощав -
небось истёк смолистым топливом и высох,
но трюхал дальше и попутно угощал
ещё немало Вань и Маш, щенков и кисок...

И, проползая напрямик через тростник,
поскольку пьянь на эстакадах гарцевала,
ракетодрома опустевшего достиг
без карбюратора и дифференциала.

Вздохнул огрызочек мечты, свернул в село
в надежде скрыться за густой дубовой шторой -
не тут-то было! В довершение всего
мышонок хвостиком махнул и съел шофёра.

Давненько было это всё. Теперь Иван
ревёт с тоски и рвёт соседке Марье кудри.
Ангорский кот и присмиревший доберман
сидят, молчат - и только рыльца в сладкой пудре.

Они, учуяв приступ горького стыда,
пятнадцать лет, боясь малейших звуков эха,
угрюмо ждут, когда ещё один седан
сползёт с бесшумной ленты пряничного цеха.

1999
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні