Природніше за смерть


Нічого я не бачив природнішим  смерті  травички,
що зросла у пісках де Пила…
Вітер пахкнув,
І ось вже, немає її…
Лише попіл,  вдрукований в острах гарячий

…ієрогліфом.


Нічого я не чув загадковішим за…
За пожвавлення  жаби житомирської…

Удрукована  в лід, щоб здавалося б, все…

Та вона…
Затремтів, просмикнулася…

Очі здерла до неба…

Може, ще й заспіває…
Почекаємо чуда цього  під дощем під  весняним

…і сонечком.
 

От…
Ще…  
Диво куща у розжаренім смерку ущелини Сдому*,
в мертвім мареві смерті,
вчепився він в тріщину,  
п'є із глибин її  сік кам'яний…
А на нім!
Най блакитною ніжною шаллю,  
метеликів купа цей кущ обліпила…
І трепечуть вони, і трепечуть, і бризкають в очі  небесним біблейським вогнем.

Напростець!


*Та сама місцевість, де раніше стояло місто Содом