...маю надію, що читання цього привітання мало кого втомить, а комусь і додасть таку потрібну душі часточку тепла; дякую за її сприйняття!

   ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~                Х Р И С Т О С     В О С К Р Е С !

   Світло Висвітлило й тіні:
   й душі Вибороло з тліні:
   з брязкоту пекельних оков:

   в цю неділю – Воскресіння!
   Воскресіння, й во Спасіння!
   – Божая, возслався Любов!..

   Хрест вже не опустить руки:
   так й Стоїть, – для запоруки:
   що конечні й людські муки:

   Бог Втерпів, – то й нам звелів!
   Бог Воскрес, – і до Небес!
   – Свято людям од Богів!..

   ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~               В О І С Т И Н У     В О С К Р Е С !

   коли Христос Призначення Своє спізнав?
   бо то була не хресна смерть, усеє життя хресне:
   Божественного між людського,
   й поруч брудного, – чистого.

   Боголюдині виживати крізь людей??
   чудесами чудувати, словесами словити;
   душі од тіл одмивати,
   умовляти, й – лиш волити...
   +
   а і кожна мить є вічність,
   і, якоїсь, – а хватає;
   був Христос – уже немає:
   на хресті Господь конає!..

   Боженько Власнеє Тіло
   видав люду, – Свого Сина:
   на поталу, на потраву,
   на хулу; отак – в спасіння???

   зо Єдиним мив їм ноги,
   Божими таки руками:
   і очима Тата й Мами
   виплакався на убоге...
   +
   та не свічку, – себе ставить
   мушу під Оції Очі:
   а світитися наставить
   і свої; бо кільки ж ночі!

   завше бувши за тварину,
   Шанс прийняти: на Людину!
...Воскресіння – Подарунок
   За Таку Високу Ціну...


   на грудях хрест, а за душею -
   так і нічого, крім життя...
   воно пришвидшує щодня:
   за мить - за вічністю всією!

   на грудях хрест... вервечка віри
   єдна світ в ціле, й так трима...
   не на поталу йди, душа:
   лиш дотерпи до свої міри!

   на грудях хрест, з Богом на нім:
   не Взнаним, багатьом байдужим...
   Єдиним У Любові Дужим:
   в єдину слабкість - ми, дурнІ!

   ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~                                – Христос Воскрес ВоІстину!!!

   Бог Всевишній, Бог Присвітній...

...стрінем Його в квітнім квітні:
   і не схожість в нас, – Подоба,
   і не диспут, – зразу й згода;
   і не в злість воно: лиш в радість,
   і не ждать для цього в старість;
   не з-під лоба, з-під терпіння,
   не лежаче ми каміння...
   – вишкрібаймо решт любові:
   йти на Зустріч Цю в Обнові!

...будьмо ж!!! мудрі не на роки:
   на не втримні свої кроки.