укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.04.08
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Пугачева


Не пишу. Не дышу. Не читаю блоги я.
Не встречаю под вечер Оле-Лукойе...
Одногрудая девочка в онкологии
Третьи сутки, как мне не дает покоя.

До больницы любые идут троллейбусы:
На «семерках» спешу на свиданья к маме.
Мир замкнулся в себе, как монада Лейбница
И отчаянно молится Харе Раме.

А по крышам плывут облака пологие:
Постарался на славу Небесный Мичман...
Одногрудую девочку в онкологии
Третьи сутки, наверно, уже химичат.

Не мигая, смотрю на часы настенные.
Принимаю, как яд, пустоту квартиры.
Я не знаю, как жить со своими венами,
По которым тоскуют все бритвы мира.              

Я варю себе кофе в дырявой жезвочке.
Я слежу за дождем, что свисает с веток.
Я храню его фразу: «Ты – гений, Женечка,
Но люблю я обычную тетку Свету».

Мне бы текстом ответить, – да перья – ломкие.
Мне бы выпить, – так пусто в карманной фляге...
Одногрудая девочка в онкологии,
Я в палату к тебе, как в могилу, лягу.

Ни брахманами нам не бывать, ни буддами:
Для носящих вериги опасны бусы.
Я, – как ты. Я – такая же одногрудая,
С перешейками ребер на месте бюста.

Видит Бог, как поэт я писал по совести,
Подымая гераклов себе на плечи.
Ни в словах, ни в делах не терпел попсовости,
Но «поет Пугачева»…
И «время лечит».

Значит, верь им: Звезде и Смешному Мальчику –
Скоро айвилсервайвом Христос Воскресе…

И здоровая выйдет навстречу мамочка,
И придумает май из попсовых песен.
                                                  8 апреля 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні