Мій метелик за далекі мости полетів аж до ранку.
В катакомбах на лоба лошиці сів відпочити.  А що це?
Під колесами  Лексусу  романсеро лежав до світанку.
Гострі брилі готелів запалило нароблене сонце .

Я родився під шмоном у бутамським пісках золотих.
За мітлами хвиль  іржавів, як  скажений дельфін уві млі.
Чорних марень намазав і проспав,  аж на дугах - русяві флоти
пропекли моє слово в сузір’ях старої  молитви.

Стряхнув вітер бікіні і вище фантазій підняті зіниці  хортів.
Білим зблиском  згори   сивих хмар розігнав  білуху-лошицю.
На шляхах смолоскипів  вже мауглі   сокорять ошалілих чортів.
Прохрипіли лафу у серці  осики, порізавши лове і  відьму.

Три бездомні гадюки  везуть по кривавих весіллях свою мері.
На базарі не гнів, а жах,  усі мамці з мобілок  ячать за кордон.

Поперек шоу-кляч білий коник кльовіссімо запоров мій  амур.