укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.11.24
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-806

Только краешек неба с натяжкой видать из-за реечек,
силуэт журавля раз в три дня да дракона в грозу.
Закормила яга пирогами Ивана-царевича –
сил хватило лишь валенки не нагибаясь разуть.

Ну, конечно, в итоге Кощей расчленил Василисочку,
ляжки съел, остальное швырнул дрессированным псам…
Вот такую бабусю в мой дом захудалый всели – сочту
Божью прихоть за способ поддержки халявных осанн.

«Отпусти, геморроюшко! – думает вскормленный молодец. –
Переемши, как ведомо, трудно сходить за амбар!»
Раздражая жуков, пахло бражкой на ёжкином солоде
колдовство атмосферного гноя, макаясь в отвар…

Провоцируя тысячи душ на коллизии с обществом,
но предательски пятясь при виде безмолвия гюрз,
костяное отродье отдаст пироги не танцовщицам,
а тому, кто к вершине величия выверил курс.

Забивайте скорее на всякую блажь типа подвигов!
Разжирайтесь кто чем: всё равно пропадает икра,
о которой не думали ни приближённые Хлодвига,
ни рязанский гусар, в первый класс поступивший вчера.

Против бабки, что в случае неправоты огрызается,
не давая Эйнштейнам явиться на свет, талибан –
это чистой воды пионерская организация,
невзначай проколовшая самый большой барабан.

И отныне свирель исторгает кривые мелодии
над сараем с омелами, где приуныл на печи
ненароком отдавшийся вялому чревоугодию
овдовевший до брака Иван в ворохах чесучи.

…Я молчу о своей полноте, ибо это – наследственность.
Кто из предков мучное вминал – его личный конёк.
Просто сонмище так и не дрогнувшей армии «Лексусов»
жальче правил кормления, пущенных на самотёк.

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні