До сусіда у гості не підемо,
Бо сьогодні нестерпні та підлі ми,
Бо сьогодні думки наші ходором,
Тож у гості до нього не сходимо.
Може трапитись, раптом так глянемо,
Що за місяць сусіда й пом’янемо
Десь позаздримо – тут же й наврочимо,
Та навіщо ж? Сусід – найдорожчий нам!
Днів за два це минеться, ми знаємо.
От тоді без проблем завітаємо,
Віддамо йому борг (тепер гроші є).

Та, чомусь, він уже не запрошує…