ми живемо тільки в сьогоденні
і ось тобі прикре
непорозуміння між нами
і все через те  що я не відповідаю
примхам твоєї мами
яка установлює межі дозволеного
і говорить про
подвійну природу мого "Я"
яку ти не хочеш пізнати
бо шукаєш іншого у його
спільних з тобою налаштованостях
у свою чергу я вважаю  що
кохання завжди здійснюються
як нерозривний зв'язок того  
хто пізнає  і того  що пізнається
і це осягнення сущого в даність
ти мене кохаєш чи ні
ти конструюєш можливі світи
для утворення вражень і почуттів
які не можна раз і назавжди
зафіксувати в пам’яті
іноді ти постаєш відкритою
різноманітною і суперечливою
всередині себе і без того
до чого я прагну і для чогоя живу
я не усвідомлюю себе без тебе
у вирі щирого дійсного почуття
хоча ти не чиниш мені ніяких перешкод
а потім ми дивуємося своїм діям
і не впізнаємо навіть самих себе
і свого рідного нам оточення
взагалі ми переживаємо  спільне тіло
ісвої унікальні відчуття
і свої  враження і сприйняття
оточуючих як подарунку природи