укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.07.12
Роздрукувати твір

Тетяна Аінова

***

Я доверила ветру вести меня по лесу –
чтобы кроткие липы тянулись лапками,
чтобы стройные сосны кланялись в пояс,
а меня не слышно, даже если заплакала.

Я позволила веткам хлестать меня по лицу,
я дождю поручила мои слезины.
Мотыльков не видать – берегут пыльцу,
и по горло затоплены все низины.

Незаметное ото всех сторон,
одному только слуху понятное горло –
камертонное зеркало ветра и крон –
отпоёт и отнимет гордыню горя.

В человечьей роще поют не реже,
столько песен – весёлых, тоскливых разных,
но на каждый праздник любимых режут*:
когда их режут, тогда и праздник.

Я не праздную, я и не местная вовсе –
я сбежала оттуда, где выше и гуще,
песни спрятали в ящик и ходят в офисы
умерщвлять по будням свои же души.

Отчего же в лесу всё растёт живое,
даже те, кто в земле, под землёй – живые,
даже те, по ком волки голодные воют,
даже те, кого ветры давно отвыли –

я пойму, когда насовсем воскресну.
И не стоит думать особо лестно,
почему я несу свои слёзы лесу,
почему я пою, выходя из леса.

2011

*Для людей, смутно представляющих себе сельские реалии, поясняю, что речь идёт не об уголовщине, а о вполне законопослушном убиении съедобной домашней живности, которая перед тем любовно выкармливается, а зачастую ещё и зовётся ласковыми именами.

© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні