укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.06.21
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Память о них переключаешь в ручном режиме, а лучше бы сразу поставить на автомат, стали же мы как-то сразу себе чужими, больше друг другу не светят и не болят. Выросли мы как-то вдруг, а теперь отменим годы взросления, странствий по колесу, будем носить свой старый советский деним, до половины квеста в таком лесу, или в другом лесу, или даже в роще, узкоколейка приходит опять в Елец – это намек, что пора становиться проще, съездить в Гурзуф, на все накупить колец. Это намек, что ты отутюжен гладко, даже на ноль помножен за столько лет, из карамели на пол течет помадка, на подоконник капает верхний свет. Словишь себя и засунешь в карман, как муху, чтоб не остаться снаружи одним одна, на одиночество нет, не хватает духу, и подстаканникам нет, не хватает дна. Сложишь себя в четыре угла и спрячешь, чтобы никто не додумался развернуть, и для отвода глаз никогда не плачешь, и коготками нежно щекочешь суть, чтобы она привыкла к тебе, уснула, стала податливой, словно лавровый лист – это другие пусть приставляют дуло, только дурак перед каждым бывает чист. Память о них предоставлена им в купюрах мелким достоинством, чтобы считать весь день, и на границе не помнишь о тучах хмурых, и вспоминать что-либо совсем уж лень. Вспомнишь о них, а они тут как тут уж, гордой хочешь казаться Гердою восковой, зверь ли морской приснится с печальной мордой, на берегу отпечатался, как живой.

2011
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні