Опубліковано: 2011.06.13
Ігор ПавлюкПЕРЕДЧУТТЄВЕ1. Літо сивіє золотом. Вовчі ягоди зір. І не жарко, й не холодно, Лиш душевно сльозі. Струмно. Очі коров’ячі Нетутешньо-сумні. І – політики-сволочі. І поля в бур’яні. Мов із Лети карасики – Он листки золоті, Музи лірика-класика Еротично-святі. Похоронніють настрої. Мов сніжинка – сльоза. По «бутилочці нА троє» – Три століття назад... Щось печаллю розкосою Тонко виє в траві. В кров з найближчого космосу Осипається цвіт... 2. Трав’яний відвар мойого літа... На душі – важкий прихід волхвів. Скрізь туман – як пінна ртуть розлита Між хрестами й тими, хто не цвів. Як відкрию очі – бачу вітер. Як закрию очі – бачу час. Он моя дорога – наче вітка, Зламана по яблуку якраз. А хотілось жить, як в древніх книгах. Мріялись принцеси і бої, Маска річки – злоторунна крига, Подорожі в сонячні краї. Дружба – щоби зразу – і до пекла. Пісня – щоб до раю – і назад. Смерть така близька мені й далека, Як оцей красивий зорепад. Літо у природі і у долі. Між весною й осінню – гніздо. Готика старезної тополі. Грому зойк на другій ноті «до»... 13 черв. 11.
|
2011 © Ігор Павлюк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.