укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.16
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-429

За нас - чем стыдней, тем бессмертней - на белое ляжет любовь, от которой родятся стихи, а не дети. Т. Аинова


Любовь Аввакумовна каждый свой спич забывала,
как только журчать начинала её сковородка.
Всегда неопрятная, вечно прямая, как шпала,
носилась по дому с горшком и трясла подбородком.
Мешала играть на кларнете кошачьи ноктюрны,
орала, что рисовый суп у неё - объеденье...
Для праха себе заказала хрустальную урну,
но всё-таки встретила сотый пурим в богадельне.

Любовь Алибековна портила воздух кальяном
и красила стрелки бровей марсианским индиго.
В костюме гюрзы напевала гостям-киевлянам
римейки непонятых сносок в поваренных книгах.
Баюкала бая, врубая на всю Украину
зурны самаркандской занудное, стылое моно...
Когда же хотелось ей скинуть покров свой змеиный,
скукожило рыбу в котле и стошнило Димона.

Любовь Аполлоновна в том ещё ходит наряде -
ну, разве что лес на лобке с понедельника выбрит.
И то, чем кичилась она на путаньем параде,
расследую я, а не Знаменский, Томин и Кибрит!
Бесилась, что нет мужиков, только нам, скоморохам,
ротвейлер-флегматик смешней, чем левретка-холерик,
а нимфу мороз доконал - так что, в общем, неплохо
закончился в зимнем Днепре этот скромный лимерик.

Любовь Асисяевна - собственно, даже не дама:
аморфная взвесь ядовитого жёлтого пара.
То вспыхнет она, растянувшись в червя из вольфрама,
то между ногами рассядется в позе омара.
Я долго стонал от её живодёрских растяжек,
когда поднималась она над Димоном, сияя,
и всё же безбашенной бестией под ноги ляжет
двум бывшим приятелям Любушка, дочь Асисяя.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні