укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.04.25
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-769

Крупно ошибся гадюшник в подаче добра:
буцики, пуцики, нацики – как же вас много!
Только братан – не Димон, но Марат или Гога –
не откликается с выглаженного одра.

Мумия даже весьма аппетитно лежит,
выглядит на двадцать два и экстримчика хочет,
и до акрополя от торфяных моих кочек
путь столбовой землеройками крепко обжит.

Всё эликсирами грезил – а вышло, что сам
юность Димону отдал за пустые орехи.
Кроме него, были смертными все имяреки;
жизнь его – если и рак, то особенный штамм.

Бывший участник мечты, пассажир номер раз
в сереньком кабриолете моём невозможном
газ отравляющий топчет ботинком размокшим
с новыми кодами канцерогенных зараз.

Нет, это он должен был появиться на свет
чёрным котёночком – а хоть и кроликом Димой,
чтоб в переводе не значило «лев подсудимый»
имя того, кто голимой сиреной отпет…

С волчьим билетом прописанный мне тазепам
душу мою не избавил от фоновой блажи.
Армию если заменит чреда каталажек, –
счастье ты так и останешься ждать возле пальм.

Вновь домовые в метро будут красть кошельки,
старые клячи – часами твердить про тефтели,
а чтобы Гоге с Маратом восполнить потерю,
крови всех нациков мало, хоть в Лету стеки.

Кролик свободен. Но если в шипящем огне
суть пропадёт за остатком хромающей мысли, –
пешего друга отдайте назад, ибо мы с ним,
как и тогда, в разных сферах растём наравне.

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні